Я вмію і люблю робити багато речей, і намагаюсь робити все якісно. Але все ж деякі речі завжди залишались для мене непід'ємними.Мені завжди було важко сказати «привіт» і «прощавай». Цю значну середину заповнити легко, треба лишень знайти потрібну струну, з якої почати грати. Але логіку в цьому знайти в край важко. Важко знайти потрібні інгрідіенти, щоб печиво вийшло смачним, особливо коли немає рецепту.Важко вгадати з кількістю муки, не переборщити з цукром і в потрібний момент додати соди. Щоб спекти смачний періг щастя, треба трохи досвіду і удача.Логіка страшна річ. Її в нашому світі дуже мало, а в мені в десятеро меньше. То ж буду робити, що вмію. Кажуть мудрість приходить з часом, може це спрацює і зі мною