Я дуже люблю подорожувати, пізнавати нові місця і нових людей. В планах об’їхати весь світ. Але я завжди любила свою країну, і патріот в моїй душі ніколи не дозволить мені переїхати з рідної країни.

А ідеальним житлом для мене був би будиночок в передмісті. Щоб поруч була якась водойма, чи гарненький лісок. Будиночок мав кілька поверхів, а драбинка, щоб піднятись на другий поверх, знаходилась в будинку. На першому поверсі була б невеличка бібліотека і камін, великий камін, біля якого хотілось би проводити вечори.

В будинку була б  невеличка кухня, на якій би я готувала кулінарні шедеври, пекла печивко, заварювала ароматний чай або варила б смачненьку каву в джезві.

 А на другому поверсі було б велике вікно з таким широким підвіконням, на якому б було гарно примоститись в дощовий день чи грозову ніч, загорнувшись в теплу ковдру і пити смачний чай з улюбленого горнятка. А в дворику, був би будиночок на дереві і великий фруктовий сад. В саду була б велика гойдалка, на якій можна було б вміститись з гарною книжечкою, чи провести час з коханим.

В сніжну пору  ми прикрашали б будиночок святковими гірляндами, ліпили б сніговичків і грали б в сніжки, як маленькі діти. По вечорам я б пила каву і писала б новий бестселер, обіймала коханого, і ми б мріяли б з ним про щасливе майбутнє і майбутніх дітей.  А згодом слухали б веселий дзвін дитячого сміху, сміху наших дітей. Разом би писали листа діду Морозу. Біля каміну чоловік би розказував цікаві історії, я б читала дітям казки.

Влітку разом ходили б на пікніки,  їздили б на рибалку, бігали б в ліс за підсніжниками і грибами.

Певно це було б найкраще місце на землі!